Анемія: як розпізнати симптоми та ефективно лікувати

Що таке анемія і чому вона виникає? Пояснює Марія Догонова-Лернер — лікар-ендокринолог та гастроентеролог.

Анемія — це стан, при якому в нашому організмі не вистачає червоних кров’яних тілець (еритроцитів), що переносять кисень до клітин і відповідають за активність тканинного обміну речовин.

Марія Догонова-Лернер

ендокринолог

• гастроентеролог

Як ми почуваємося при анемії?

Через нестачу кисню виникають такі симптоми:

• слабкість та млявість;
• постійна втома;
• брак сил для звичних справ.

На біохімічному рівні відбувається пригнічення швидкостей усіх метаболічних процесів. Оскільки без кисню клітини не матимуть енергетичного ресурсу, вони не зможуть нормально працювати. Це буквально кисневе голодування кожної клітини.

Види анемій

Щоб зрозуміти природу захворювання, варто розділити його на види залежно від чинників виникнення:

1. Постгеморагічна анемія — виникає внаслідок крововтрати.

2. Анемія хронічного захворювання — з’являється на тлі онкологічних процесів або хронічних хвороб нирок і печінки.

• При хворобах печінки порушується утворення білка.
• При хворобах нирок порушується синтез еритропоетину — молекули, яка стимулює утворення еритроцитів.

3. Дефіцитарні анемії (найпоширеніші):

• залізодефіцитна;
• фолієво-B12-дефіцитна;
• змішана.

Також важливо зазначити, що дефіцит білка відіграє ключову роль у розвитку патології. Сама молекула гемоглобіну складається з гему (частки заліза) та глобіну (власне білка). Без достатньої кількості білка організм не зможе побудувати транспортну систему для кисню.

Які ступені анемії існують?

Залежно від рівня зниження гемоглобіну, виділяють три ступені важкості анемії:

• I ст. (легка анемія) — рівень гемоглобіну нижчий за норму, але вищий за 90 г/л;
• II ст. (середня анемія) — гемоглобін у межах 90–70 г/л;
• III ст. (важка анемія) — рівень гемоглобіну нижчий за 70 г/л.

Які симптоми анемії найчастіше проявляються в дорослих?

Симптоми анемії можуть бути дуже неочікуваними: задишка при фізичному навантаженні. Коли є навантаження, нашим клітинам буквально не вистачає кисню. Ми можемо відчувати головний біль, запаморочення, млосність. Частіше за все з’являється тахікардія, але вона може бути і в стані спокою, тому що за наявності анемії частіше буває низький тиск. І для того, щоб компенсувати низький тиск, серце намагається битися швидше, щоб кров однаково доходила до всіх органів, і не було такого запаморочливого стану.

Якщо говорити конкретно про залізодефіцитну анемію, дуже часто ми спостерігаємо такі зовнішні прояви, як випадіння волосся, волосся стає тьмяним, ламким; шкіра бліда, суха; нігті крихкі та ламкі; можуть з’являтися заїди в куточках рота, що також є характерною ознакою залізодефіциту.

Який зв’язок між анемією та дефіцитом заліза? Що показує феритин і чому він важливіший за просто «залізо в крові»?

Щоб оцінити взагалі анемію, ми оцінюємо не просто загальний аналіз крові. Ми оцінюємо залізо сироваткове, феритин, трансферин як переносник, ступінь насичення заліза трансферином, залізозв’язувальну здатність сироватки; у загальному аналізі крові — розширені показники гетерогенності еритроцитів та коефіцієнт насичення еритроцитів гемоглобіном.

Чому важливий саме показник феритину?

Він показує депо (запаси) заліза. Залізо сироваткове показує саме залізо, яке в даний час у нас знаходиться в крові. Цього недостатньо, щоб оцінити запаси заліза в організмі. Детальніше про феритин читайте в статті.

Анемія — це крайній стан залізодефіциту, коли компенсаторні механізми не здатні впоратися з цим дефіцитом і страждає гомеостаз. Якщо органи вже не можуть із цим впоратися, то буде анемія, а не прихований (латентний) залізодефіцит.

Чи можлива ситуація, коли гемоглобін у нормі, а феритин уже знижений?

Це дуже розповсюджена ситуація, коли гемоглобін у нормі, а феритин знижений, тому що компенсаторні механізми можуть дуже довго тримати гемоглобін у нормі й вичерпувати наше депо заліза. Такий стан називається прихована анемія.

Варто зазначити, що люди, які мають хронічні захворювання, артеріальну гіпертензію, ожиріння, патологію судин — у них апріорі може бути підвищений гемоглобін. І тут варто оцінювати також С-реактивний білок, згортання крові, феритин. Адже гемоглобін буде хибно підвищений при цих захворюваннях, а запаси заліза покаже саме феритин. Крім того, феритин може бути хибно підвищений як прозапальний маркер. У такій ситуації треба дивитися на С-реактивний білок, щоб зрозуміти, чи немає запалення. Діагностика у лікаря дуже важлива. Самодіагностикою та самолікуванням у випадках дефіцитів займатися не варто.

Які аналізи крові є базовими для точної діагностики анемії? Чому одного показника гемоглобіну недостатньо для оцінки стану?

Базою для діагностики анемії є загальний аналіз крові (розгорнутий), феритин, залізо сироваткове, залізозв’язувальна здатність сироватки, С-реактивний білок, фолієва кислота, вітамін B12 та загальний білок у крові. Також трансферин і ступінь насичення трансферину залізом.

Якщо ми бачимо анемію, обов’язково маємо направити пацієнта до гастроентеролога, щоб виключити шлунково-кишкову патологію. Тому що, окрім шлунково-кишкових кровотеч, це насправді дуже розповсюджена ситуація: інфекція Helicobacter pylori, запальні захворювання кишківника, низька кислотність шлунку — усе це при тривалому перебігу може призводити до анемії.

Є дуже показовий клінічний випадок: до мене прийшла пацієнтка зовсім з іншої причини, але я бачу, що в неї гемоглобін 84. Я дивлюся і кажу: «Як ви з цим живете?». Вона відповідає: «Нормально, у мене все життя так». Я кажу: «Це ненормально!». Ми обстежилися і знайшли Helicobacter pylori. Пролікували хелікобактер, пацієнтка пропила курс заліза, ми підкоригували інші моменти (бо вона має хронічні захворювання), і тепер у неї чудовий гемоглобін, який нижче 120 більше не опускався.

Досить розповсюджений стан — анемія у дітей, а саме залізодефіцит через незбалансоване харчування. Це стається тому, що у дітей дуже поширена вибірковість у їжі: наприклад, дитина може цілий місяць їсти лише макарони із сосисками.

Я вважаю, що батькам треба уважніше ставитися до різноманіття раціону дітей, збагачувати його джерелами заліза, тобто додавати бобові, знайомити малечу з різними продуктами. Субпродукти, печінка, квашена капуста, болгарський перець — всі ці продукти будуть покращувати засвоєння заліза.

І, звісно, якщо вже є значний залізодефіцит, варто обстежити дитину у лікаря. Якщо це не залізодефіцит, але ми бачимо зниження гемоглобіну в крові, потрібно обов’язково виявити причину.

До чого призводить анемія, якщо її не лікувати тривалий час?

У найгіршому випадку, за відсутності терапії, анемія важкого ступеня може призвести до смерті. Окрім цього, тривале ігнорування проблеми спричиняє:

• Серцеву недостатність: через постійну тахікардію (серце працює на виснаження) серцевий м’яз зношується.
• Гіпоксію головного мозку: погіршення пам’яті, когнітивних функцій та постійне запаморочення.
• Критичне зниження імунітету: організм стає беззахисним перед будь-якими інфекціями.

Анемія: з чого починати план лікування? Коли очікувати покращення самопочуття?

Лікування потрібно починати тоді, коли у вас є точний діагноз і причина, яка призвела до анемії. Звісно, якщо це залізодефіцитна анемія середнього ступеня або важка, то треба одразу ставити крапельниці заліза. Бо, найімовірніше, доведеться стабілізувати людину вже в стаціонарі, вона може просто знепритомніти.

Але якщо це анемія легкого ступеня, перш ніж починати пити залізо або капати його, спочатку з’ясуйте причину. Особливо, якщо це залізодефіцитна анемія. Тому що, не з’ясувавши її (наприклад, якщо проблема в Helicobacter pylori), можна погіршити ситуацію. Залізо — це дуже агресивний мікроелемент, він прозапальний; можна нашкодити, якщо просто дати залізо, не розібравшись у першопричині.

Якщо ж це стосується, наприклад, людей із хронічними захворюваннями (анемія хронічного захворювання), потрібно починати лікування одразу. Не чекайте, що раптом ви почнете їсти більше печінки, квашеної капусти й сочевиці — і все мине. Анемія не лікується харчуванням. Анемія лікується препаратами.

Залізодефіцит, якщо він легкий, ще можна спробувати відновити харчуванням. Але у 9 з 10 випадків, якщо ви не будете лікуватися, ваш стан не покращиться. Тому вчасно звертайтеся до лікаря — це дійсно може врятувати вам життя.